Мета: Дати молодшим читачам знання про структуру книги, виховувати почуття любові до книги та читання.
Обладнання: макет великої книги, нові книги, плакати, інтерактивні ігри, кросворди.
ХІД ЗАХОДУ
Головний лікар.
Здраствуйте, іти! Спасибі, що завітали до нас у гості. Давайте знайомитися. Я – лікар, книжчин друг. Лікую не дітей, а книжки. Так-так, не дивуйтеся. Книжки теж, на жаль, хворіють. Щоправда, вони не скаржаться. Мої терплячі пацієнти не плачуть, не стогнуть, але вони страждають: якось непомітно починають бліднути, жовтіти, сохнути, розсипатися на листочки. І ось тут на допомогу приходжу я. У нашій шкільній бібліотеці працює «Книжчина лікарня», де книжкам допомагають я і мої помічники – лікарі та медичні сестрички. Ми підклеюємо книжку, розпрямляємо їй сторіночки, робимо новий корінець. Але, щоб стати гарним лікарем, необхідно знати анатомію книги. Зараз мої помічники лікарі розкажуть вам, з чого складається книга.
1-й лікар-терапевт.
Почнемо зовнішній огляд книги. Кожна книга має обкладинку. Майже всі тонкі книги мають обкладинки з того ж паперу, що і самі книги, або трохи щільнішого.. У товстих книг, як правило, обкладинки товсті, дуже щільні, не гнуться, обклеєні зверху міцним папером або тканиною. Такі обкладинки називаються палітурками. Палітурки завжди міцні, тверді, а обкладинка – м’яка. ( Показує книгу з обкладинкою й книгу з палітуркою). На них ви можете знайти прізвище автора, назву книги, назву видавництва та рік видання.
Кожна книга має верхній, нижній, боковий обріз та корінець. Поглянь на корінець книги і ти дізнаєшся, про що ця книга, хто її написав. Під корінцем книги з боку верхнього і нижнього обріза видно два каптали. Вони потрібні для міцності і більшої закінченості книги. На цьому зовнішній огляд книги закінчено. Передаю слово колезі.
2-й лікар-терапевт.
Переходимо до внутрішнього огляду. Відкриваємо книгу. Під товстою обкладинкою бачимо паперовий форзац – подвійний аркуш щільного паперу, ліва сторона якого приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права сторона – лише частково ( дуже вузькою смужкою) до першої сторінки книги. Такий же форзац є у кінці книги, тільки у нього навпаки приклеєна до внутрішньої сторони палітурки вся права сторона, а до книги ( вузькою смужкою) – ліва сторона. Форзаци бувають різні: білі, кольорові, з різними малюнками. У деяких книгах на форзацах є таблиці, схеми, цитати. Далі застосовуємо рентген-апарат.
Лікар - рентгенолог.
Тепер нам потрібно побачити приховане. Направляємо промені нашого рентген-апарата на книгу. Під кожним форзацом позначається по листку картону – це боковини кришки ( кришкою палітурники називають тверду обкладинку: палітурку). Під першим форзацом – перша сторона, під останнім – остання. Від цих листків картону залежить багато в чому міцність обкладинки. Чим товща книга, тим товстіше потрібен картон. Формат картону, звичайно береться дещо більший, ніж формат палітурки, щоб виступаючі краї палітурки краще захищали саму книгу. Ці виступаючі краї називають кантами.
1-й лікар-терапевт.
Спасибі, колега. Кожному вас відомо, що книга складається з сторінок, але ви, мабуть, не звертали увагу на те, що ці сторінки об’єднуються у зошити. Коли у книзі сторінок мало, книга схожа на зошит ( демонструє тонку книжку). Таку книгу називають « брошурою». Коли сторінок багато, то зошити зшивають разом. Щоб сторінки не загубились і мали акуратний вигляд, на них « одягають» спеціальний одяг, про який я говорив раніше. Це – палітурка або обкладинка. Хочу звернути вашу увагу на головну сторінку книги – це титульний лист. Титульний лист – перша сторінка книги, на якій надрукована назва книги, прізвище автора, видавництво, рік і місто видання ( показує). Ось і все, що я мав розповісти вам про анатомію або структуру книги. Ці знання вам обов’язково стануть у нагоді при ремонті ваших книжок.
Головний лікар.
Ось мої колеги закінчили огляд книги.
Бібліотекар.
Лікарю, дозвольте мені для кращого запам’ятовування дітям гру «Коник» та кросворд.
Головний лікар.
Хочу звернути вашу увагу на те, що книги – як люди: народжуються, живуть, старіють. Як і люди можуть хворіти. А захворівши, потребують лікування. Проте всі лікарі знають: будь-яку хворобу легше попередити, ніж вилікувати. І радять берегти здоров’я. Давайте і ми перш за все запам’ятаємо, що з книгами не можна робити:
Не можна перегинати книги;
- Не можна згинати книжкові сторінки;
- Не можна закладати в книги олівець, зошит;
- Не можна писати і малювати в книгах;
- Не можна брати книги брудними руками;
- Не можна читати книги під час їжі;
- Не можна читати книги на сонці.
Книги бояться і бруду, і вогкості, і сонячного проміння: псується папір. Ще книги бояться пилу і комах-точильників.
Більш всього книги цінують дбайливе ставлення, дуже люблять чистоту. Класти книги потрібно тільки на чисті столи і парти. Перевертаючи прочитаний лист, звикайте тримати його за верхні край. Здоров’я книги залежить від того, як та при яких умовах зберігаються книжки. Про це вам розповість головний захисник шкільних книжок – захисник.
Бібліотекар.
Спробуйте відповісти: як краще зберігаються книги – стоячи чи лежачі? Пригадайте книжкові полиці у бібліотеці. Книги на них не лежать, а стоять, так вони набагато краще зберігаються. А чому? Так тому, що книги саме так «влаштовані», не для лежачого життя… Звичайно, одну-дві книги можна покласти, шкоди не буде, а багато книг класти одну на одну не слід, така «купа мала» для книг шкідлива. Не дасть книгам навіть зітхнути. Але і стояти книги повинні за своїми власними правилами ( коли на полиці стоїть книг більш, ніж потрібно) книги теж задихаються. При діставанні книг з такої полиці у них неодмінно псуються обкладинки. Крім того, на такі книги найчастіше за все нападають комахи – шкідники. Коли ж книга стоїть на полиці дуже вільно, ( криво, навкіс), їм теж погано: вони перекошують палітурки самі собою починають віддиратися від книг. Книги повинні стояти на полицях не дуже тісно, але і не дуже вільно, злегка торкаючись одна одної. А ось ще одна порада від головного лікаря.
Головний лікар.
Чистота – запорука здоров’я не тільки для людей, але для книг теж. У задушливому, прокуреному повітрі книги, як і люди теж погано себе відчувають. Шкідливі речовини тютюнового диму вбираються папером і псують його. Дуже жарке і дуже холодне повітря та погано діє на книги. Від спеки книг швидко старіють, а від холоду – псуються. Запам’ятай, всім книгам потрібне чисте кімнатне повітря температурою 18-20 градусів по Цельсію і вогкістю 50-60 %. Це найкращі умови для збереження здоров’я як для людей, так і для книг збереження здоров’я як для людей так і для книг.
Бібліотекар.
Лікарю, але ви нічого не сказали про пил, який теж псує книжки.
Головний лікар.
Пил, що осідає на книгах, ускладнює дихання. Повітря не може проникнути через шар пилу, папір починає задихатися, потіти і тоді на запітнілі і не просохлі місця накидаються зовні хвороботворні мікроби, і книги « зацвітають» цвіллю. Щоб цього не трапилося, 2-3 рази на рік видаляйте пил з книги, частіше провітрюйте кімнату, але тільки не влаштовуйте протягів, книги бояться їх, як різких коливань температур, так і різких коливань вологкості. Краще всього тримати книги за скляними дверцятами. Як не дивно, книги не люблять вікон. Від ультрафіолетового проміння сонячного світла аркуші книг стають ламкими, кольорові обкладинки вигоряють. Не забудьте: між верхом книг і наступною полицею завжди потрібен невеликий простір для циркуляції повітря. Ось і все, що я і мої колеги могли розповісти вам про здоров’я книги.
Бібліотекар.
Велике вам спасибі за цю цікаву лекцію. ( Бібліотекар підводить підсумки заняття, за допомогою плаката повторює правила поводження з книгою). Наступне заняття практичне, яке ми проведемо у книгосховищі. Ось там головний лікар і його колеги навчать вас робити діагноз хворій книзі, виписувати рецепт на ліки для книги.
Головний лікар.
На цьому наше перше заняття у «Книжчиній лікарні» закінчилося.
Немає коментарів:
Дописати коментар